Інформація

Кейс педагогів

                        

 Інтерактивні методи розвитку мовлення у дітей

старшого дошкільного віку

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної, позитивної взаємодії всіх його учасників.
Інтерактивні методи:
- забезпечують активне включення дітей у процес пізнання;
- навчають здобувати знання;
- сприяють розвитку самостійності, ініціативності, творчості;
- залучають до роздумів і міркувань, активного діалогу з обговорення теми.

                                          Пізнавальний діалог


Пізнавальний діалог – це розмова, що стимулює розвиток пізнавальних процесів, допитливість, вчить дітей мислити, розмірковувати, доводити свою думку, підводить до «відкриття нових знань». Правила побудови діалогу:
- вихователь має лише спрямовувати дитину на шлях розв,язання порушеної проблеми, але до правильної відповіді дитина повинна дійти сама;
- вихователь має однаково позитивно, з повагою ставитися до всіх своїх співрозмовників, незалежно від рівня успішності, який вони виявили у ході розмови;
- лише особисті переживання та почуття вихователя, його щирість, правдивість і простота у спілкуванні можуть зацікавити дітей проблемою, що обговорюється;
- не можна перебивати дитячі висловлювання, не виправляти, а терпляче вислуховувати їх;
- не можна давати негативної оцінки діяльності і міркуванням дітей, а оцінювати, вживаючи слова: цікаво, добре, чудово, незвичайно, правильно, оригінально;
- треба схвалювати будь - яке бажання дитини сказати своє слово, речення, тощо: "Діти, ви помітили, як Сашко цікаво сказав?"
На організацію діалогу впливає те, як сидітимуть діти і де буде вихователь по відношенню до них.
Доречно, щоб діти бачили перед собою не лише вихователя, а й інших дітей і сприймали їх як співрозмовників. Найкраще, коли вихователь сидить разом з дітьми в одному колі, тоді він і діти виступають рівноправними партнерами у спільному пошуку істини. Пізнавальний діалог виникає в результаті правильного вибору теми розмови і постановки запитань до дітей. Запитання мають бути такими, які припускають різні варіанти відповідей.


                              Моделювання запитань до дітей :


- Яка користь для людей і природи від снігу? дощу, вітру, ...
- Чому хлопчики граються у футбол, а не дівчатка?
- Яка шкода і небезпека від снігу? Ожеледиці, дощу ...
- Чому між дітьми виникають сварки?
- Як показати мамі, що ти любиш її?
- Чому дерева сумують взимку?
- Чому засмучена пташка?
- Як вважаєте, чому ця картина називаєть ...? («Зимові забави», «Новорічні сюрпризи», «Пташина їдальня»...)
- Як пов′язане усе живе з погодою?
- Як людина має розуміти і любити все у природі?
- А що було б, коли ...?
- Д/гра «Що й навіщо» (як можна використати олівець ...тощо? Що можна використати замість відра ...?)
- Який вітерець можна назвати лагідним?
- Які руки називають золотими?
- Чому осінь називають золотою?
- Що станеться із білою хустинкою, якщо її намочити у Чорному морі?
- Чим можна порадувати дівчинку (хлопчика)?
- Що потрібно дереву для щастя?
- Чому кажуть: «Усе на Землі – рідня»?
- Як пов′язані між собою люди і рослини ( тварини)?
- Як пов′язані між собою тварини і рослини?


                             Метод розв'язання проблем, або мозковий штурм

Обирається проблема, яка немає однозначного розв'язання (це ситуації із життя; епізоди казок). Діти об'єднуються у групи для обговорення її рішення. Потім кожна група презентує своє рішення.
Моделювання проблем:
• Про що говоритимуть при зустрічі рибка з річки та рибка з акваріума?
• Що скажуть одне одному овочі, зустрівшись на городі?
• Як врятувати курчат від кота?
• Як діяти, якщо загубився на вулиці?
• Як мишкам дістати сир, який лежить біля кота?
• Що зробити, аби не загубити рукавичок?
• Що треба робити, коли побачите пташенятка, яке випало з гнізда?
• Як діяти коли ти їдеш в автобусі і сильно зголоднів?
• Що можна порадити Нехочуйкові, що він став охайним?


                                            Метод мікрофону

Це різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість висловитися кожній дитині у порядку черги. Найефективніше використовувати цей метод у дидактичних іграх: «Ланцюжок», «Закінчи слово (речення)», «Коло комплементів», тощо.


                                        Метод розв'язання протиріч

Це також різновид групового обговорення певної проблеми. Використовується цей метод у дидактичних іграх: «Добре – погано», «Що зайве», «Що не так», «Виправ помилку».


                               Метод тлумачення прислів'їв і приказок

Слід добирати прислів'я до теми, яка вивчається. Невимушене спілкування з дітьми, що виникає під час обговорення, тлумачення прислів'їв і приказок має велике значення для розвитку мовлення.


                            Складання розповідей – роздумів за моделями

Це комплексний вид висловлювання, в якому послідовно і зв′язно дитина передає свої думки про явища довкілля. Докладно цей метод описано у журналі «Дошкільне виховання» №3 – 2010р. с.8 – 11;


                     Метод багатоканальної діяльності під час роботи з картиною

Організовуючи будь – яку діяльність необхідно викликати у дітей інтерес до неї, подив, і обов'язково задіяти різні аналізатори. Цей метод побудовано на принципах ТРВЗ. Доречно використовувати при розгляданні картин. Після того, як діти розглянуть всі об'єкти зображені на картині, пропонується низка творчих завдань:
- запропонувати дітям «прослухати» звуки картини через уявні наушники;
- уявно «торкнутися» до картини (Уявіть, що ви увійшли у цю картину. Які звуки ви почуєте? Які запахи відчуваєте? Ви доторкнулися до предметів. Які вони? Ви взяли у руки... Ви погладили ... Ви попробували... Що при цьому відчули?)
- доречно використати ствердження – провокації (Гадаю напередодні була велика завірюха. Ви зрозуміли як я про це здогадалася?
На картині зображено вихідний день. По чому на картині можна здогадатися про це?
Робота тільки починається. З чого це можна зрозуміти?)
- вести уявний діалог від імені зображених персонажів картини;
- вийти за межі зображеного ( Ким ти хотів би бути на цій картині? Чому? Що було до того, або що буде далі; що буде, якщо ...)
- спонукати дітей «покерувати» персонажами картини, підказати їм як діяти далі;
- з′ясувати з дітьми, чому саме так названа картина, заохотити до пошуку іншої назви;
- залучити дітей до встановлення залежностей між об′єктами картини (встановити чому вони важливі один для одного);
- запропонувати послухати опис картини. Чи йдеться у ньому про ту картину, яку ви бачите? Що не так?


                             Метод використання мовленнєвих логічних задач

Мовленнєві логічні задачі – це розповіді – загадки, відповіді на які дитина може дати лише тоді, коли чітко усвідомлює закономірності та причинно-наслідкові зв′язки між явищами та об′єктами природи. Тому перед їх використанням необхідно проводити попередню роботу.
Зимові брати.
1. Як звати цих братів? Перший зиму починає, а рік кінчає. Другий – рік новий починає, а третій – зиму закінчує.
2. Оленці сподобалися сніжинки, вона спіймала їх на рукавичку і вирішила принести у дитсадок, щоб показати діткам. Але коли вона у роздягальні подивилася на рукавичку, то
сніжинок там не було, а лише блищали крапельки води. Куди зникли сніжинки?
1. Діти помітили на невеличкій ялинці гніздо. Можна було добре роздивитися, що в ньому робиться. Там сиділа сіра пташка. Побачивши дітей пташка затурбувалася, закричала, але не полетіла. Що таке? Чому пташка не полетіла?
2. На ставку плавало багато жовтих, помаранчових, коричневих, червоних човників. Всі вони прилетіли сюди з вітром. Згодом човники перестануть прилітати і ставок замерзне. Що то за човники плавали на ставку? Звідки вони взялися? У яку пору року їх буває найбільше?
3. Сашко розглядав картинки і попросив маму прочитати, що під ними написано. Під першою картинкою мама прочитала слово «осінь» і під другою було написано осінь, і під третьою – осінь. Чому про осінь намальовано три різні картинки?
4. Недалеко від річки жив заєць. Вночі він бігав по лісі у пошуках їжі, а вдень спав під пеньком. Прокинувся одного разу заєць – і бачить, що навкруги – вода. Виліз він на пеньок, під яким спав, а вода все прибуває і прибуває. Пострибав заєць шукати сухого місця, а коли озирнувся, то побачив, що пенька вже зовсім не видно. «Звідки взялося стільки води?» – подумав заєць, але так і не міг здогадатися. А ви можете пояснити?
5. Був ранок. Галинка вийшла з дому і побачила, що з даху звисають бурульки – великі, прозорі. Дівчинка з мамою пішла до дитсадка. Вдень була сонячна погода. Після обіду Галинка повернулася з садка, а бурульок вже не було. Здивувалася дівчинка, куди це бурульки поділися?
6. Прийшла я до знайомого садівника в гості. Пішли ми з ним у сад, а навколо нас – дерева білі-білі. Весна на дворі, сонечко пригріває, а дерева наче снігом вкриті – білі стоять. Чому дерева були білими?
7. Мама вранці виглянула у вікно, щоб дізнатися яка погода і сказала: «Ой, а вночі був сильний дощ!». Як мама здогадалася про це?
8. Ввечері діти йшли із дитсадка і обходили калюжі, щоб не замочити ніг, а вранці води не стало, тільки земля стала твердою і під ногами щось хрустіло на тому місці, де були калюжі. Що сталося? Куди поділася вода?
9. Зраділа Оленка снігу, пішла крокувати по ньому. А сніг скрипить під ногами, ніби щось говорить дівчинці. Запитала Оленка у дідуся чому сніг скрипить. Розповів їй дідусь. А от що розповів здогадались?
10. Діти прокинулися рано і побігли на майданчик, де росли квіти і трава. На кожній травинці і квіточці вони побачили дивні як бусинки крапельки води. Вони виблискували на сонці. Як називаються ці крапельки? У яку пору року вони бувають? Чи можна їх бачити вдень?
11. Зібралися комахи на лісовій галявині і стали розповідати один одному хто як буде зимувати. Що розповіли комахи?
12. Цілими днями білка готується до зими: збирає гриби, горішки. А її сусід – їжачок мало бігає, став неповоротким, залізе у сухе листя і дрімає. «Чому ти до зими не готуєшся» - запитала їжака білка. Засміявся їжачок та щось тихенько відповів білці. Що ж він сказав?

 

Дошкільний навчальний заклад №70 «НАСТУСЯ» м. Черкаси 2013-2018 р.