Інформація

Музично-дидактичні ігри для дошкільнят

1." Сонечко і дощик"

 

Мета: виявляти вміння дітей сприймати та розрізняти різний характер музики.

Обладнання: картки із зображенням сонечка -"весела" музика і хмаринки - " сумна" музика. Методика проведення гри: Дітям роздають

по дві картки із зображенням "сумної"

 хмаринки та " веселого" сонечка.

Діти слухають музичний твір, візначають характер музики (веселий або сумний), піднімають картку, що відповідає характеру музики

 

 

2. « Голосно – тихо»

 

 

      Мета: Навчити розрізняти динамічні відтінки          музики.                   

      Методика проведення гри: Діти слухають музичний

твір, показуючи відповідними

        рухами динаміку музики (        тихо – вдаряють пальчиком об пальчик; голосно

–   плескають в долоні.

3. « Сова та зозуля»


Мета: розвивати уміння розрізняти та відтворювати звуки різної висоти.

Обладнання: ілюстрація «Дерево», картонні фігурки персонажів: Сова та Зозуля.

Методика проведення гри: 1 етап. Музичний керівник розповідає дітям, що у лісі живуть різні птахи, зокрема Сова та Зозуля. Діти на ілюстрації визначають, де знаходиться Сова. Музичний керівник демонструє низький голос Сови: «у-у-у» (звуконаслідування на низьких звуках). Потім педагог розповідає про Зозулю, що ця пташка має високий голос: «ку-ку» (звуконаслідування на високих звуках). Музичний керівник запитує дітей, на яку гілочку дерева має сісти Зозуля: верхню чи нижню? (відповіді) 2 етап. Музичний керівник ділить дітей на дві групи і пропонує погратися: першій групі «перетворитися» на совенят, другій – на зозуленят. Пояснює правила гри:

 якщо совенят кликатиме Сова, треба присісти і

 відповідати їй на низьких звуках «у-у-у», а якщо зозуленят кликатиме

Зозуля, треба піднятися на носочки і відповідати їй на високих звуках «ку-ку».

 

 

4. « Відгадай на чому граю?»

 

 

       Мета: Вчити дітей розрізняти тембри

дитячих музичних інструментів.
Матеріал: музичні інструменти: дзвіночки ,

 бубни, барабан, дудочки.
Методика проведення гри: діти на стільчиках

сидять , тримаючи в руках брязкальце,

 барабани, дудки.Музичний керівник співає

 пісню ,

діти уважно слухають :коли співається

про дзвіночки , діти , що тримають

у руках дзвіночки дзвенять ними, якщо

 співається про барабани – діти ,

що тримають барабани , грають на них і т. д.

 

 

 

5. « Їжачок»
Мета: Вчити дітей виконувати рухи під музику, відображаючи в них рити і темп музики, її зміну,

початок та кінець, виразно передавати характерні особливості поведінки різних образів.Формувати музично – рухові, співочі, виконавські вміння в музичній діяльності. Розвивати загальну музикальність.

Обладнання: костюм «їжачка», пісенний матеріал

« Ми у лісі були» муз. В. Задорожньої , сл.. Н. Вересокіної. Методика проведення гри: діти стоять у колі,

тримаючись за руки, ведуть хоровод. Дитина –

«їжачок» - у центрі кола. Діти йдуть по колу,

співаючи пісню. Показують обома руками на «їжачка», тупочуть ніжками разом з їжачком, плескають

у долоні, пружинять ніжки, присідають,

«згортаються в клубочок» (прихиляють голову до колін), тікають від «їжачка», а «їжак» їх легенько штовхає

боком, ніби коле своїми голочками.

Діти: Ми у лісі були, їжачка там знайшли,
Їжачок тупоче ,веселитись хоче.
Туди – сюди повернувся, щей в клубочок згорнувся.
Ведуча: Розсипайся коло, бо «їжак» поколе!

 

    

 

                                6. « На якому інструменті грає

 клоун  Бім – Бом?»

 

 


   Мета: розвивати вміння у дітей розрізняти тембр різних музичних інструментів. Розвивати у дітей

слухову увагу, пам'ять.

 Обладнання: картки, на яких зображені інструменти;

дитячі музичні інструменти, іграшка.

Методика проведення гри: музичний керівник

розповідає, що Клоун Бім – Бом вчиться грати

на музичних інструментах, яле забуває, який із них як звучить і як називається. Треба допомогти клоуну. На наступному занятті дитина – ведуча піднімає картку із зображенням інструментів,усі хором кажуть назву інструмента, згодом грають на ньому.

 

 

7. « Музичний годинник»


Мета: закріпити знання дітей щодо різних видів

музичної діяльності; розвивати музичний слух та

 естетичний смак, уявлення про різний характер

музики,; виховувати стійкий інтерес до музичних

занять.

 Обладнання: картонний годинник з кишеньками та

 пересувною стрілкою, набір карток із тем музичних

творів (спів, слух. муз., інструменти тощо)

Методика проведення гри: Музичний керівник

вкладає у кишеньки на годиннику картки із

сюжетними малюнками до програмових творів,

які вивчали на попередніх заняттях, і звертається до

     дітей: « Перед вами музичний годинник. Але його стрілка

 не рухатиметься, доки ви їй не допоможете. Для цього

     маєте прослухати уривок з музичної п’єси, і пересунути

стрілку на ту картинку, яка відповідає прослуханому

 твору». Після прослуховування хтось з діте підходить

      до годинника і пересуває стрілку на відповідну картинку. Музичний керівник запитує дітей чи правильно стала

       стрілка. Разом визначають характер, динаміку, темп твору. Аналогічно вставляються картинки до відомих

 пісень,

де діти впізнають їх за мелодією, чи зображення

музичних інструментів, які впізнають за звучанням і

відповідно співають відомі пісні хором, підгрупами, індивідуально, або ж грають на музичних інструментах

 по

черзі чи в оркестрі

 

8. « Чарівна торбинка»
( 1 варіант)
Мета: виявляти вміння дітей порівнювати музичні звуки за висотою і тембром звучання та зіставляти їх зі звуками навколишнього середовища.
Обладнання: невелика кольорова торбинка, музичні

 інструменти (барабан, бубон, металофон, дзвіночок,

брязкальце).
Методика проведення гри: Музичний керівник із чарівної торбинки дістає будь – який музичний інструмент, грає на

ньому й запитує дитину: « Що нагадує цей музичний звук?

 (Наприклад: Барабан – Грім чи спів пташок?; Бубон –

шурхіт листя чи грім?; Металофон – Дощик чи вітер?)
( 2 варіант)
Мета: виявити вміння дітей зіставляти звуки музики зі

звуками навколишнього середовища.
Обладнання: кольорова торбинка, іграшки – тварини

(ведмідь, зайчик, лисичка, горобчик, півник).
Музичний репертуар: « Зайчик», муз. Ю. Рожавської; «Ведмедик», муз. Я. Сидельникова; « Півник», « Горобчик»,

 муз. В. Герчик або на вибір музичного керівника.
Методика проведення гри: Музичний керівник звертає

 увагу дітей на чарівну торбину, в якій заховалась якась т

варинка. Щоб дізнатися, хто сховався, треба послухати

 музику і відгадати. Дитина, яка впізнала про кого або чия пісенька лунала, знаходить тваринку на дотик у торбинці.

При повторному виконанні мелодії музичник керівник

спонукає дитину до підспівування та імітації, образних

рухів, міміки, жестів героя.

 

 9. " Лялька танцює і співає"

 


Мета: виявити вміння дітей розрізняти музику за

темпом ( швидка чи повільна), динамікою

(голосна чи тиха).
Обладнання: лялька - іграшка.
Музичний матеріал: " Колискова", муз Я. Степового; "Гопак", муз. Я. Степового або на вибір педагога.
Методика проведення гри. Дітям роздають іграшки - ляльки. Лунає музика. Якщо вона тиха, повільна,

спокійна, лагідна - діти колишуть ляльку, а якщо

швидка, гучна, весела, бадьора - діти танцюють

 із нею.

 

10.Вправа з дзвониками

(муз. З. Хорошко)


Мета: виявити навички дітей відображати в рухах

динамічні зміни в музиці (гучно, тихо).

Обладнання: дзвоники за кількістю дітей.

Методика проведення вправи – гри: Діти стоять

у колі обличчям до центру, в правій руці - дзвоник.

Педагог пропонує дітям уважно послухати музику.

На першу частину музики (тиха) - діти легко дзвонять

у дзвоник у такт музики, на другу частину музики

(голосно) - піднімають дзвоник високо над головою,

 гучно дзвонять.

 

 

 11. "Хто у гості прийшов?"


Мета: виявити вміння дітей співати природним

голосом доступні за змістом пісні різного характеру в діапазоні "ре-ля", чітко вимовляти слова.

Обладнання: іграшки "котик" та "півник". Музичний репертуар: українська народна пісня "Котику сіренький", пісня "Півник", муз. В. Вітліна, сл. А. Пассової.

Методика проведення гри. Педагог запрошує дітей подивитися, хто до них у гості прийшов. Коли

вітаються з котиком - звучить мелодія пісеньки

 "Котику сіренький", коли з півником - мелодія пісні "Півник".

 Педагог розповідає дітям, що тваринки прийшли

послухати про себе пісеньки. До кого доторкнеться тваринка, треба заспівати пісеньку про цю тваринку.

 

12. "Впізнай та заспівай пісеньку"


Мета: перевірити вміння дітей упізнавати знайомі

пісеньки та передавати у співах мелодію.
Методика проведення гри:
1 етап. Педагог пропонує дитині прослухати по черзі декілька
знайомих мелодій пісень.

Дитині необхідно згадати назву музичного
твору або якусь фразу з пісні.


II етап. Педагог пропонує дитині проспівати

знайому пісню за музичними фразами, виявляючи особливості вокальних навичок співати без

напруження, протяжно, не поспішаючи, виразно

вимовляючи слова.

 

 

 

 13. Вправа- гра "Дятел"

(сл. А. Фаткіна. муз. Н. Леві)

 


Мета: визначити навички дітей розрізняти та

відтворювати ритм музичної мелодії.

Методика проведення вправи: педагог співає пісню "Дятел", діти уважно слухають. Потім ще раз проспівує,

 як "стукав" дятел, а діти індивідуально за ним

повторюють оплесками чи постукуванням, передаючи ритмічний рисунок мелодії.
Можна ускладнювати завдання. Педагог пропонує відтворити за зразком та іншою мелодією інші

 найпростіші ритми оплесками чи постукуванням, ніби дятел.

 

 

14. "Бігаємо-крокуємо-стрибаємо"

 

 

 

Мета: виявити вміння дітей рухатися відповідно до контрастних змін у музичному супроводі, ритмічно марширувати (спокійно, весело, бадьоро), бігати (весело, легко, дрібно), підстрибувати (як м'ячик).
     Методика проведення гри. Педагог пропонує дітям уважно послухати музику та відповідно до її характеру виконувати рухи. Під музичний фраґмент маршу дітям  треба енергійно крокувати у вільному напрямку,  не штовхаючи один одного. Під веселу музику -легко  

й дрібно бігати на носочках, під веселий, грайливий музичний фраґмент - підстрибувати як м'ячик. Завдання повторюють декілька разів.

 

 

15. "Рухатись — відпочивати"


Мета: виявити вміння дітей рухатися відповідно

до контрастних змін у музичному супроводі (марширування, біг, підстрибування).
Методика проведення гри. Педагог пропонує

дітям уважно послухати музику та відповідно до її характеру виконувати рухи. Звучить музичний

фраґмент маршу - діти енергійно крокують, на с

покійну музику - діти присідають навпочіпки й п

ідкладають долоні під щічку, відпочивають. Коли

звучить весела, легка музика — діти весело, легко

біжать на носочках один за одним, знову звучить

спокійна музика - діти відпочивають. Потім лунає

 грайлива

музика - діти підстрибують на місці.

 Гру повторюють декілька разів.

 

 

 

 

 16. "Стрибунці" (муз. М. Сатуліної)

 

 

Мета: виявити вміння дітей рухатися відповідно

до контраст-них змін у музичному супроводі.

Методика проведення гри. До початку гри на підлозі музичний керівник розкладає листя, потім пропонує

дітям

погуляти на "галявинці", слухаючи музику. На першу частину музики - діти-стрибунці скачуть по

галявинці, на другу частину (накрапає дощик) -діти піднімають

листочки та накриваються ними, як парасолькою,

 й весело дріботять ніжками, поки не залунає інша

 музична фраза.

 

 

 

 

 17. "Пташки літають"(муз. Г. Фріда)


Мета: виявити вміння дітей відчувати початок та кінець музики, відображати це в рухах; бігати невеличкими групами в різних напрямках та вказаному напрямку під легку, жваву музику.

 Обладнання: два обручі-"хатинки", емблеми або

 шапочки пташок.

Методика проведення гри. Діти-"пташки"

розміщуються у двох "хатинках". Педагог нагадує

 дітям

про те, що пташки літають легко, нечутно, тому треба

 бігти навшпиньках, легко піднімаючи та опус¬каючи

руки — "пташки змахують крилами". Як тільки з

алунала музика, діти вибігають зі своєї хатинки та

 вільно рухаються по залі. Коли музика перестає

 звучати, діти присідають. Знову лунає музика – діти

вільно рухаються по залі. Музика закінчується - діти

                     біжать до своїх "хатинок

 

 

 

 

 18. Гра з кольоровими хусточками (українська народна мелодія

 

 Мета: перевірити вміння дітей передавати характер

танцю рухами (танцювальний біг, каблучок, притупи, розведення рук, змахування хусточкою, разом із

дорослими кружляння в колі).

      Обладнання: різноколірні хусточки (за кількістю дітей). Методика проведення гри. Педагог пропонує д

ітям (гру проводять з невеликою кількістю дітей)

взяти в руки хусточки. Потім педагог змахує

хусточкою

і співом кличе дітей стати в коло: Усі в коло скоріш

біжіть, Хусточки ви покажіть. Хусточками помахаємо, Потанцюємо, заспіваємо.Вихователь під музику

показує танцювальні рухи, а діти повторюють.

 

 

 19. «Де мої дітки?».

 


Мета: вчити дітей розрізняти звуки по висоті (ре-ля).
Обладнання: Картки великі із зображенням

тварин і маленькі із зображенням малят тварин.

Методика проведення гри: діти сидять півколом,

 у кожного по одній картці із зображенням малят.

Діти слухають чия мама гукає своїх малят. В кого

 відповідна картка, той відповідає і показує картку.


20. «Пташка і пташенята»

 


Мета: вчити дітей на слух розрізняти висоту

звуків в межах ч.8.
Обладнання: Сходинки, металофон, 3-4 великі

 пташки, 3-4 пташеняти)
Методика проведення гри: У кожної дитини по

іграшці . Музичний керівник грає на

 металофоні низькі звуки і високі.

 Наприклад «до» 2 октави.

Діти ставлять пташенятко на верхню сходинку

«до», «до»1 октави- пташку на нижню.

 

 

 

 21.«Чия хатка»

Мета: Вчити розрізняти звуки по висоті в межах

 «ре-ля». Розвивати муз. слух, пам'ять. Виховувати

зосередженість.
Матеріал: Шапочки кошенят і кішок.
Методика проведення гри: у кімнаті розставлені

стільці (на великій відстані один від одного). Кілька

малюків ховаються за ними. Це «Киці» і «кошенята».
Дитина, ім’я якої назвав музичний керівник

проходить вздовж стільців, стукає по будь-якому

з них і запитує : «Хто в хатці живе?». Той хто

 сидить за стільчиком відповідає, нявкає низьким

 чи високим голосом, залежно від того, кого він

удає («Кицю», чи «Кошенятко»). Якщо дитина

відгадала, вона йде в хатинку. Гра повторюється.

 

 22.«Хто мешкає у будиночку?».


   Мета: Вчити дітей визначати регістр звучання музичної фрази(високий, низький)
Матеріал: Будиночок 2-ох поверховий. Має на

1 поверсі великі вікна, де вставляються зображення дорослих тварин, людей. Має на 2 поверсі

 маленькі вікна, де вставляються зображення маленьких тварин, дітей.
Методика проведення гри: музичний керівник роздає

дітям по одній картці , на якій зображені маленькі

тваринки або дорослі. Звучить музика в високому

регістрі, діти розташовують зображення на 2 поверсі будиночка.

Діти допомагають звірятам знайти своє помешкання. Звучить музика в низькому регістрі, діти розташовують зображення внизу, на 1 поверсі.

 

 

 

23.«Чий дзвіночок».

 


Мета : Ознайомити дітей з великим і маленьким дзвіночком(низьке та високе звучання).
Матеріал: Великий і маленький дзвіночки
Методика проведення гри: музичний керівник

показує дзвоники, діти визначають високе та низьке звучання.


 24. «Тихі – голосні дзвіночки».

 


Мета: Вчити розрізняти і відтворювати силу звуку.
Матеріал: Маленькі дзвіночки.
Методика проведення гри: діти сидять на стільчиках, тримаючи в руках брязкальця. Музичний керівник

показує,як можна тихенько й голосно грати.

Педагог співає : 1-8 такти пісні малята тихо

дзвенять, на 9-16 такти голосно.
Музичний керівник увесь час змінює послідовність

 куплетів.

 

 

 

25.«Як співають скрипки»


Мета: Розвивати логічне, образне мислення, увагу ,

 пам'ять.
Матеріал: маленькі картки із зображенням музичних інструментів, фішки, медалі «Знайко».
Методика проведення гри: розучити з дітьми, як

звучать музичні інструменти: скрипка – ті-лі-лі!,

барабан: тра-та-та!, шумові: ш-ш-ш, сопілка:

ду-ду-ду, пісня: ля-ля-ля.

Музичний керівник починає грати на музичному інструменті, діти впізнають його , починають

підспівувати відповідні звуки. На картках вірно

закривають фішкою впізнаний інструмент.


 26. «Брязкальця»


Мета: Вчити дітей розрізняти динамічні

Відтінки     голосно-тихо)
Матеріал: Брязкальця.
Методика проведення гри: музичний керівник  

грає п’єсу, діти виконують рухи: під тиху

музику – діти тримають брязкальця перед собою, під голосну музику - діти «грають» брязкальцями угорі.

 

 

 

27.«Кого зустрів Колобок?».


Мета: Розвивати уявлення про регістри

(високий, середній, низький)
Матеріал: Персонажі із казки «Колобок».
Методика проведення гри: діти пригадують

персонажів з казки«Колобок». Слухають музичні

 п’єси ,

 що характеризують персонажів. «Заєць» високий

 регістр. «Лисиця» - середній, «Вовк»- низький,

«Ведмідь» - дуже низький.


 

28.«Подумай і відгадай».

     Мета: Розвивати в дітей уявлення про музичні регістри (високий, середній, низький)
Матеріал: Картки із зображенням ведмедя, зайчика,  пташки.
Методика проведення гри: діти слухають музику, впізнають її і показують відповідну картку.   

Наприклад, після виконання пісні «Ведмедь»

Ребікова діти піднімають картку із зображенням

 ведмедя.

 

 

 

 29.«Як тебе звати?».


Мета: Розвивати музичний слух . почуття ритму.
Матеріал: бубен.
Методика проведення гри: Музичний керівник

 тримає у руках бубен, підходить до кожної дитини

і запитує :як тебе звати? Дитина вдаряє по бубну

стільки разів скільки складів у її імені одночасно промовляючи його.


 

 30.«Лялька крокує і бігає».

Мета: Вчити швидко реагувати на зміну у тривалості музики. Розвивати музичний слух , увагу.
Матеріал: Лялька.
Методика проведення гри: музичний керівник дає

дитині ляльку і співає один з куплетів пісні.

 Дитина під спів гойдає ляльку.

Потім виконується

 музика маршу чи бігу , і лялька на руках

дитини «Крокує», чи «бігає», або дитина

 з лялькою на руках крокує чи бігає.

Музичний керівник увесь час змінює

 послідовність куплетів.

 

 31. « Потяг»


Мета: вчити дітей відтворювати характерні особливості певного образу

Методика проведення гри: Запропонуйте дитині – ведучому зімітувати рух потяга – дрібно переставляти

ного, повільно пересуваючись по колу.

 Вкінці руху можна використати жест машиніста,

який сигналить і сказати «ту –ту!». За таким самим принципом потрібно зімітувати різні образи.

Перед тим як давати дитині завдання – не просто

назвати образ, який треба відтворити, а потрібно

дати коротку розповідь – інструкцію. Дитина не

повина говорити під час гри, а лише хитати головою,

 тим самим показуючи чи інші діти відгадали даний

образ. Щоб ускладнити завдання можна запропону

вати дитині – ведучому показати різний настрій одного й того самого персонажу.

 

 

 

 32. « Танцювальна хустинка»


    Мета: відображати в рухах хустинок – ляльок характер музичного твору
Обладнання:носові хустинки для кожної дитини,

записи музичних творів.

 Методика проведення гри: виготовити разом з

дітьми з носових хустинок ляльки– танцюристи та потанцювати. Починати з повільних

мелодій, щоб діти навчилися утримувати хустинку.

Потрібно вчити дітей прислухатися до музики і

відображати у рухах характер та настрій музичного

 твору. Слід виховувати культуру поведінки

«ляльководів», коли хустинки- ляльки

танцюватимуть поруч.

 

 

 

 33. « Перетворення»


Мета: розвивати музичну творчість

Обладнання: маски – шапочки, записи музичних творів. Методика проведення гри: Запропонувати дітям

відвідати незвичайну дискотеку, на якій можуть

танцювати звірі, птахи, іграшки тощо. Розподілити

 ролі, одягнути відповідні маски. Під музичний супровід

діти виконують рухи, які характеризують певного персонажа. Можна запропонувати обмінятися

масками і пограти ще раз. Після танку похвалити дітей,

 чиї рухи були найбільш точними.

 

 

 

34. « Шумимо та бавимося»


Мета: зацікавити дітей грою, вчити порівнювати

з допомогою дорослого звуки навколишнього

середовища та саморобні музичні інструменти.

Обладнання: матеріали, за допомогою яких можна

пошуміти: пластикові пляшки з різним наповненням, целофан, фольга, папір, деревяні предмети…

Методика проведення гри: запропонувати дітям

 розглянути запропоновані матеріали, дослідити їх властивості, спробувати пограти на незвичних

 інструментах, поміркувати на що схоже звучання

того чи іншого незвичного інструмента. Спочатку

слід дати дітям можливість задовольнити

 інтерес до матеріалів, нашумітися ними.

     Пізніше- вчитися грати на цих інструментах в оркестрі.

 

 

 35. « Наш веселий оркестр»

Мета: залучати дітей до загального музикування,

зацікавити грою на музичних інструментах,

сворити гарний настрій.

Обладнання: дитячі музичні інструменти (шумові, саморобні).

Методика проведення гри: Спочатку запропонувати

дітям послухати мелодію та разом з дорослим

дібрати інструменти, якими можна підігрувати.

Слідкувати за тим, щоб діти починали та закінчували

 «гру» разом з музикою.

36."Веселий концерт"
Мета: визначити навички дітей співати в ансамблі,

 не відстаючи й не випереджаючи один одного.
Методика проведення гри. Педагог поділяє

дітей на невеликі групи та пропонує провести концерт. Кожна група дітей виконує знайому пісню з музичним супроводом чи виконує знайомий танок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       

 

 

Виїзний семінар-навчання музичних керівників

25 Вересня відбувся виїзний семінар-навчання музичних керівників закладів дошкільної освіи з відвідуванням Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" за темою: "Народна музична творчість у національно-патріотичному вихованні". 

photo5220032161715956761

Свято наближається.

Веселий настрій для малят та їх батьків гарантовано, адже  потанцювати всією сім`єю завжди весело.Подарувати малечі радісні моменти та вивчити до Нового року новий таночок цілком можливо.Пройдіть за посиланням.

https://www.youtube.com/watch?v=kRr_MZZks18

 

Українська народна пісня — частина народної медицини

Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона
вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й
незрівняною за своєю красою й простотою поезії.95b860ab84aa727575e4fde473eb8201Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла
такий відбір. Якого не знав жоден музичний жанр.
Чим уважніша людина до народної пісні, тим легше вона відрізняє зерно від
сміття, тим багатша її пожива від цілющої сили справжньої пісні.
В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у
якому майже нічого, іншого, крім емоцій немає. Ще вагітною, майбутня мама
вивчає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під часу співів і на
матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі... Наші предки підсвідомо
відчували, що ї колискова пісня має лікувальну ( психотерапевтичну
дію).Через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму й
маминої інтонації передаються дитині душевна рівновага, любов і довір'я до
всього живого, один до одного . Нажаль дійсність не завжди прекрасна. Та в душі дитини вже сформувався перший захисний редут - в пам'яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого.
Достеменно відомо, що діти, які не знали, не чули, не сприймали у своєму
ранньому дитинстві ні колискових, ні повчальних забавлянок чи пестушок, ні
приповідок, зростають черствими до людської біди і горя, жорстокими до
людей і тварин, загальмованими до навчання і сприйняття оточуючого. Не
соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше
очищення. Пісня лікує вашу думку – це відома імперично знайдена істина.
Лікувальна функція української народної пісні є очевидною і на
фізіологічному рівні. Людина свідомо чи несвідомо знаходила найздоровіший,
найефективніший спосіб дихання. Недарма дихальні вправи були особливим
об'єктом уваги найдавніших лікарів, жреців, воїнів, філософів. Швидкий
вдих і повільний видих в узагальненому розумінні це й є пісня. Але
незрівнянно глибшою й важливішою функція української народної пісні є на
рівні психологічному.
Пісня непомітно й завжди несподівано допомагає стати віч –на –віч із своєю бідою, душевною травмою. Бо людині властиво ховатись від власних психічних травм, не визнавати та не помічати їх – це надто болісно. Тому важко лікувати психічні хвороби.
Через емоційний канал пісня розкриває людині суть її душевної травми,
акцентуючи на добрі, красі.Реакцією на розуміння будуть сльози.
В нашому сучасному стрімкому житті тепер майже не чути в домівках
колисанок наших бабусь.На жаль, зникають українські народні пісні перлини
–приповідки, забавлянки, віршовані смішинки, гумористичні небилиці.А чи
варто нехтувати народним досвідом?

 

Патріотичне виховання дошкільників засобами народної пісні

Для українського народу патріотизм був і є найбільшою національною цінністю, тому серед патріотичних завдань, що стоять перед освітянами, є виховання свідомого громадянина – патріота своєї держави. Проблема формування національної свідомості кожної дитячої особистості нині набуває особливої значущості.
До основних завдань патріотичного виховання дошкільнят, належать:
• формування любові до рідного краю;
• формування духовно – моральних взаємин;
• формування любові до культурної спадщини свого народу;
• виховання любові та поваги до своїх національних особливостей;
• виховання почуття власної гідності, як представників свого народу;
• толерантне ставлення до представників інших національностей.
Дошкільний вік, як період становлення особистості, має свої потенціальні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Якщо патріотизм – це почуття відданості, відповідальності приязні і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкіль
ному віці необхідно навчити бути прив'язною до Батьківщини.
Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об'єднує в собі всі сторони розвитку особистості: моральний, трудовий, розумовий, естетичний, фізичний і передбачає вплив на кожну зі сторін для отримання єдиного результату.
Для патріотичного виховання дошкільнят важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціуму, суспільних явищ. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри ) діти поступово отримують більш – менш цілісні уявлення про своєрідність українського народу. Серед засобів національного виховання у музичній діяльності використовуємо твори українського фольклору (забавлянки, мирилки колискові, колядки, хороводні ігри та таночки).
Чи задумувались ми над тим, чому не вмирають народні пісні. А безсмертні вони тому, що в них живе, не вмирає сам народ, його мудрість, віра і незгасаюче працелюбство. Українські н6ародні пісні впродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти та милосердя, яких сьогодні так болісно не вистачає у людських взаєминах. Створені за сивої давнини, пісні передавалися із уст в уста, змальовуючи фольклорний портрет тієї місцевості, де вони співались.
Українська народна пісня – це історія народу-трудівника, народу-воїна, що цілі віки бився за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров своє життя на виявлення своїх здібностей, на збереження своєї гідності.
Хто не був зачарований українською піснею? Хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжнім, сильним і хоробрим, коханим. Найчастіше використовуємо у своїй роботі такі українські народні пісні як: «Грицю, Грицю до роботи», «Іде, іде дід, дід»,
Яка мати не співала над колискою дитини. Це перша пісня, яку дитина чує від найближчої і найдорожчої для нього людини – її матері. І функція цього простого співу, що йде від самого серця – далеко не лише просте заколисування. Співаючи колискову, мати висловлює найзаповітнішу мрію, сподівання, бажаючи дитині довгого щасливого життя, передає їй найважливіші культурні коди. Поки діти чують колискову від своїх матерів, народ має надію і надалі зберегти свою ідентичність. «Котику сіренький», «Ой спи дитя, колишу тя», «Ой ходить сон коло вікон» та інші колискові прийшли до нас з давніх давлень і співаються понині.
Малі фольклорні жанри, що використовуються у сценаріях, — народні пісні календарно-обрядового змісту, родинно-побутової тематики – завжди мають простий текст, динамічний сюжет, що легко і швидко запам'ятовується дітьми, тому такі пісні варто використовувати без обмеження, тільки з урахуванням тривалості свят або розваг.
В зимовий період, після Новорічних ранків, за народним календарем, починаємо готуватися до свята Різдва Христового. Діти з задоволенням виконують колядки, щедрівки, забавлянки – український музичний фольклор: «Добрий вечір, Тобі, пане господарю, радуйся», «Щедрий вечір, добрий вечір», « В полі, полі плужок ходить», «Де коза ходить», «Біг козелець з нових яселець», «Раз, два, три, чотири, козі дзвоника вчепили».
Навесні діти готуються до іншої розваги – зустрічі Весни. Вони співають українські народні пісні, веснянки, заклики, виконують рухи відповідно до тексту пісень: «Вийди, вийди сонечко», «Розійшлися хмарки, сонце глянуло», «Благослови мати весну закликати», «Ой весно, весно, що ти нам принесла», «Ми кривого танцю йдемо», «Дінь – динь», «Зробимо коло».
Пісня, спів і музика, часто нерозривна частина рухових забав та ігор, розвиває в дитині найкращі душевні прикмети. [ Діти з задоволенням виконують пісні-забавлянки: «У нашого Омелечка, невелика сімеєчка», «Іли кашку», «Катерина і Василь», «Ту-ру-ру, ту-ру-ру, варим кашку круту», «Куй куй ковалі, то великі то малі».
Спадщина В. Верховинця становить глибоко національне за своєю сутністю і виховне за змістом явище, що органічно поєднує педагогічну і мистецьку творчість. «Іди, іди дощику», «Диби – диби», «Труби Грицю», «Ой у полі жито сидить зайчик», «Ой летіла зозуленька», «Яструб і курчата», «Павлику равлику».
Український фольклор пов'язаний із народними традиціями своїм корінням сягає у минуле. Він збагачує знання дитини про минулі часи, збагачує дитяче мовлення образними висловами, епітетами.
Український народ належить до найпісенніших народів світу. У скарбниці його культурних надбань чільне місце займає пісня, що відображує визначні історичні події, героїчну боротьбу проти соціального і національного гноблення, розкриває глибину ліричної душі людини, її здоровий гумор, передає впевненість і надію на краще майбутнє.
Пісенна творчість українського народу складалась і збагачувалась протягом століть, тому її розглядають як справжній золотий фонд української музичної культури і неод'ємну частину патріотичного виховання дошкільників.

Добірка музичних творів,що відображають різний емоційний стан дитини

Добірка музичних творів,
що відображають різний емоційний стан дитини

основні параметри музики основний настрій літературні визначення назви творів

Повільна
Мажорна Спокій Лірична, м'яка, споглядальна, елегічна, співуча, задумлива, ніжна А. Бородін - ноктюрн зі струнного квартету;
Ф. Шопен - ноктюрни фа-мажор, ре-бемоль мажор,
Ф. Шуберт – «Аве Марія»;
К. Сен-Санс – «Лебідь»;
С. Рахманінов - концерт № 2, початок II ч.

Повільна
Мінорна Смуток Похмура, тужлива, трагічна, сумна, скорботна П. Чайковський - початок п'ятої симфонії,
фінал шостої симфонії;
Е. Гріг – «Смерть Озе», «Скарга Інгрід» із сюїти «Пергюнт»;
Ф. Шопен - Прелюдія до- мінор;

Швидка
Мінорна Гнів Драматична, схвильована, тривожна, неспокійна, гнівна, зла, відчайдушна Ф. Шопен - Етюди № 12, 23, 24; Скерцо № 1; прелюдії № 16, 24;
О. Скрябін - Етюд № 6, тв. 8;
П. Чайковський - Увертюра «Буря»;
Р. Шуман – «Порив»;
Л. Бетховен - фінали сонат: 14, 23.

Швидка
Мажорна Радість Святкова, тріумфуюча, бадьора, весела, радісна Шостакович – «Святкова увертюра»;
Ф. Ліст - фінали угорських рапсодій № 6, 10, 11,
В. Моцарт – «Маленька нічна серенада» (I і IVч. );
Л. Бетховен - фінали симфоній № 5. 6, 9.

Добірка класичної музики
для регуляції психоемоційного стану дитини

• Зменшення почуття тривоги та невпевненості:
Шопен «Мазурка», Штраус «Вальси».

• Зменшення дратівливості, розчарування, підвищення почуття належності до прекрасного світу природи:
Бах «Контата 2»,Бетховен «Місячна соната», «Симфонія ля-мінор».

• Для загального заспокоєння, задоволення :
Бетховен «Симфонія 6», частина 2,Брамс «Колискова»,Шуберт «Аве Марія»,Шопен «Ноктюрн соль-мінор»,Дебюссі «Світло місяця»

• Зняття симптомів гіпертонії і напруженості у відносинах з іншими людьми:
Бах «Концерт ре-мінор» для скрипки, «Кантата 21»,Барток «Соната для фортепіано», «Квартет 5»,Брукнер «Меса ля-мінор».
• Для зменшення головного болю, пов'язаного з емоційною напругою:
Моцарт «Дон Жуан»,Лист «Угорська рапсодія»,Хачатурян «Сюїта Маскарад».
• Для підняття загального життєвого тонусу, поліпшення самопочуття, активності, настрою:
Чайковський «Шоста симфонія», 3 частина,Бетховен «Увертюра Едмонд»,
Шопен "Прелюдія 1, опус 28",Лист "Угорська рапсодія" 2.
• Для зменшення злості, заздрості до успіхів інших людей:
Бах «Італійський концерт»,Гайдн «Симфонія».

Музична аптечка

«Не хочу, не буду, іди геть, ти - погана !!!»
Лікуємо: Гайдн, Чайковський, Пахмутова, Таривердієв, «Світло Місяця» Дебюссі, «Лебідь» Сен-Санса, Шуберт, Шуман, Чайковський «Лебедине озеро», Лист, Моцарт

«Головка болить»
Лікуємо: «Весняна пісня» Мендельсона та Джорджа Гершвіна, полонез Огінського

«Животик болить»
Лікуємо: «Вальс квітів» (балет Чайковського «Лускунчик»)

«Не думається»
Лікуємо: Бетховен «Місячна соната» (полегшить інтелектуальну діяльність)

«Болить, болить, болить»
Лікуємо: Анальгетики в світі звуків - Бах, Гендель

«Заснути не можу»
Лікуємо: Колискова Брамса, сюїта з балету «Пер Гюнт» Гріга, збірник «Колисаночкі»
«Мені сумно»
Лікуємо: Вальси з балетів Чайковського, «На трійці» «Весна» «Пори року» Вівальді

«Горлечко болить»
Лікуємо: Лідируючу роль у боротьбі з простудними і багатьма іншими інфекціями грают тембри духових інструментів.

На всі випадки життя кращі ліки для малюка —музика Моцарта!

Для чого потрібні колискові?

Для чого потрібні колискові?

Напевно, коли люди вперше це зрозуміли, вони і придумали колискові. І з тих пір у всі часи і у всіх народів було прийнято заколисувати малюків тихими піснями.

Колискові – не тільки приємний і корисний момент спілкування з дитиною, але і сильний інструмент формування його особистості. Сьогодні ми розкажемо, для чого потрібні колискові і який вплив вони роблять на здоров’я і психіку малюків.

Співайте, навіть якщо не вмієте

Деякі мами вважають, що співати колискові сьогодні якось несучасно і немодно. Ні, вони не проти того, щоб їхні діти засинали під музику, але роблять вибір на користь музичних іграшок, спеціальних «співаючих» технічних новинок, скачують в інтернеті пісеньки з відомих мультфільмів і ставлять їх дитині для прослуховування перед сном. Вони абсолютно щиро вважають формат МР3 найбільш гідною альтернативою власним вокальним даним.

«Я не вмію співати, у мене слуху немає, і я не хочу, щоб моя дитина звикала до фальшивих звуків», виправдовується багато мам. А дитині-то все одно, який у вас слух. Йому важливо чути «живий» звук. Ніхто і ніколи не створить іграшку або музичний пристрій, здатний замінити ніжність і любов, з якою мама (або тато) обіймає свого крихітку перед сном.

Згадайте, що співали вам, коли ви були маленькою дитиною. Адже наші матері і бабусі були часом куди мудріше нас з вами. І науково-технічного прогресу під рукою у них не водилося.

У різних сім’ях існують свої власні колискові, котрі передаются з покоління в покоління. Можете і свою пісеньку придумати. Адже для того, щоб підібрати невигадливі рими до слова «баю-бай», абсолютно необов’язково бути великим поетом!

Колискові − найкраща терапія

Сибірські медики якось раз провели унікальний експеримент, з’ясовуючи, для чого потрібні колискові.

В одній з поліклінік відкрили школу для молодих батьків. Учасників експерименту розділили на дві групи.

  • У першій новоспечених тат і мам вчили … співати колискові пісні.
  • У другій групі батьків попросили тимчасово утриматися від виконання «снодійних» пісеньок.

А педіатри по ходу процесу стежили за динамікою захворюваності дітей в обох групах.

І ось до яких висновків вони прийшли: щоденні колискові у виконанні батьків майже на третину знизили статистику захворюваності на пневмонію, і вдвічі – кількість зареєстрованих випадків діареї та анемії.

Колискові і справді виявилися кращим засобом немедикаментозної терапії!

І, як з’ясували фахівці, особливо ефективні вони в арсеналі реабілітації дітей з перинатальною енцефалопатією (порушеннями функції або структури головного мозку), що супроводжується синдромом загального гноблення, з порушенням ритму дихання, з тенденцією до брадикардії (зменшення частоти серцевих скорочень), з порушеннями моторики кишечника , а також малюків, народжених раніше терміну і з малою вагою.

Воістину чарівна ритміка колискових незамінна при лікуванні мовних і рухових розладів у дітей віком до трьох років. А ще зазначено, що виконання таких пісень благотворно впливає і на здоров’я мами: у жінки швидше відновлюються сили після пологів і навіть поліпшується лактація.

Свій вагомий аргумент на захист колискових призводять і психологи. За їхніми спостереженнями, діти, яким у дитинстві регулярно співали колискові, згодом домагаються набагато більших успіхів у житті і рідше схильні до психічних розладів, ніж їх однолітки, які недоотримали в свій час цієї радості.

До речі, з’ясувалося, що величезне значення мають слова, що становлять зміст колискової. У давнину, коли колискові стояли в одному ряду з магічними заклинаннями, вони несли в собі цілі програми формування майбутньої долі дитини.

Так, дівчаткам бажали рости красунями і умілими рукодельницами, господинями. Хлопчикам – відважними і безстрашними мисливцями і воїнами. Колискова покликана не тільки закладати фундамент здоров’я людини, а й несе в собі своєрідний код подальшого розвитку його особистості, також як ім’я дитини.

І якщо ви хочете, щоб ваша дитина в майбутньому стала розумною, доброю, талановитою і щасливою, не бійтеся творити її. Раз ви мама, то ви просто зобов’язані бути чарівницею. Головне – не сумніватися у своїх силах!

Дошкільний навчальний заклад №70 «НАСТУСЯ» м. Черкаси 2013-2019 р.